Описи всіх стандартних трас гри
Серферз-Передайз, Австралія (Surfers Paradise, Queensland, Australia)
Дуже своєрідна траса, але вона якнайкраще пасує до стилю індикарівських гонок: затиснута в суцільні відбійники (траса прокладена вулицями міста), кілька дуже довгих прямих, велика кількість лівих і правих поворотів, різкі та тривалі гальмування — усе це запорука впертої та видовищної боротьби в гонці. Гонки тут не бувають нудними — багато зіткнень, обгонів на гальмуванні чи на прямих. А успіх залежить від уміння гонщика та налаштування машини — жодне конкретне поєднання шасі та двигуна не допоможе, якщо «руки криві».
Цією трасою, розташованою неподалік австралійського міста Брисбен, дуже приємно їздити просто задля задоволення. Можливо, тому, що вона доволі довга, швидкісна (до того ж близькість відбійників додає відчуття швидкості), а їзда за сантиметри від відбійників завжди приносить задоволення. Але тренування тут відіграє велику роль.
Обганяти ж найкраще або на гальмуванні наприкінці прямих, або на самих прямих.
Інформація про трасу: Довжина: 2.795 милі (4.497 км) · Кіл у гонці: 65
Фінікс, штат Аризона ("Phoenix International Raceway")
Цей мильний трек, розташований серед пісків і кактусів, іноді може стати кошмаром під час гонки, адже найчастіше трафік тут жахливий. Але це не означає, що трек сам по собі нецікавий чи неприємний. Він доволі технічний, хоча від налаштування та шин, буває, залежить багато. Швидкості тут пристойні, а трек водночас досить вузький, тож треба бути постійно насторожі. Та й сама конфігурація треку не дасть розслабитися — окрім основних поворотів, на задній прямій також є вигин (по-американськи — "dogleg", тобто «собача лапа»), що нагадує Назарет, де на головній прямій є подібний вигин.
Обганяти тут можна в різних місцях: наприклад, зовнішньою стороною останнього повороту, наприкінці прямих тощо, але завжди треба бути уважним із суперниками, адже вони можуть різко знизити швидкість перед поворотом, якщо їдуть великою групою.
Інформація про трек: Довжина: 1.000 миля (1.609 км) · Кіл у гонці: 200
Лонг-Біч, штат Каліфорнія ("Grand Prix of Long Beach")
Ця міська траса, можливо, є найвідомішою американською трасою (не овалом). Вона досить проста та швидка, і тут зазвичай відбуваються захопливі баталії — уздовж тихоокеанського узбережжя. Саме з цієї траси новачки в Indycar Racing II зазвичай починають осягати, що від них вимагається для швидкої їзди. Але й для доволі досвідчених «драйверів» тут є кілька цікавих місць.
Основна проблема тут — знайти правильні точки початку гальмування після двох довгих прямих, адже вільного місця за межами траси на випадок помилки тут немає — навколо відбійники, як і на будь-якій міській трасі.
Тут є три перевірені місця для обгону: наприкінці двох прямих, а також перед останнім поворотом.
Інформація про трасу: Довжина: 1.590 милі (2.558 км) · Кіл у гонці: 105
Назарет, штат Пенсильванія ("Nazareth Speedway")
Це дуже цікаве місце. Чимось схожий на Фінікс, цей мильний трек завжди приховує в собі певну загадку. Тут усі повороти (вигин на стартовій прямій американці не вважають за поворот) різні за своїми характеристиками. Цей трек — улюблений для Майкла Андретті та Пола Трейсі (узагалі ж це домашній трек для всього клану Андретті), що, ймовірно, може підказати необхідний характер їзди для цього місця: агресивний, трохи різкий. Це дуже приємний трек для їзди без трафіку. Але в гонці з 30-ма іншими машинами все задоволення випаровується, адже його не встигаєш відчути чи зрозуміти — уся увага зосереджена на спойлері чи колесах тих машин, які постійно з'являються за кілька сантиметрів від твоєї ліворуч або праворуч.
Тут, мабуть, найкраще місце для обгону — це зовнішня сторона першого великого повороту (не вигину); також добре обганяти на гальмуванні наприкінці задньої прямої. Можна спробувати обігнати на виході з останнього повороту на шляху до вигину, але це доволі ризиковано.
Інформація про трек: Довжина: 1.000 миля (1.609 км) · Кіл у гонці: 200
Вест-Елліс / Мілуокі, штат Вісконсин ("The Milwaukee Mile")
«Мілуокська миля» — це чи не найстаріший трек Америки. Гонки тут почалися близько 100 років тому. Цей мильний трек, як і будь-який інший досить короткий трек, спіткала та сама доля — гонки тут просто за визначенням не можуть бути нудними. Тут дуже часто практикуються обгони суперника зовнішнім радіусом. За своїми характеристиками та швидкостями Мілуокі дуже схожий на Лаудон, але все ж в обох є свої невеликі особливості, що підкреслюють індивідуальність: Мілуокі справляє враження трохи вужчого треку, ніж Лаудон, а також прямі в нього трохи коротші.
Через «класичну» конфігурацію треку обгони тут можливі як наприкінці обох прямих, так і зовнішньою чи внутрішньою частиною поворотів.
Інформація про трек: Довжина: 1.000 миля (1.609 км) · Кіл у гонці: 200
Детройт, штат Мічиган ("The Raceway at Belle Isle")
Це, мабуть, найповільніша траса всього чемпіонату, з найбільшою кількістю поворотів. Вона розташована на острові посеред протоки між двома Великими озерами, Ері та Гурон, на самому кордоні з Канадою. Порівняно з тією закрученою конфігурацією, що представлена у грі, сьогодні траса насправді трохи змінилася: її довжина дещо збільшилася, і замість кількох повільних поворотів було додано пряму, яка стала найдовшою на всій трасі, унаслідок чого роботи кермом у гонщиків стало трохи менше, зате місць для обгонів з'явилося більше.
Обганяти можна практично перед усіма поворотами, де відбувається досить сильне гальмування, а також на задній прямій.
Інформація про трасу: Довжина: 2.100 милі (3.379 км) · Кіл у гонці: 77
Портленд, штат Орегон ("Portland International Raceway")
Дуже цікава траса. Її конфігурація досить проста, але водночас різнопланова: є і дуже повільні повороти, і середні, і досить швидкі, а також дві відносно довгі прямі. Після першого повороту траса значно звужується, переходячи в цікаву зв'язку правих і лівих поворотів, а потім знову розширюється на злегка вигнутій задній прямій. Ця траса, попри свій невеликий розмір, дуже різноманітна — тут постійно щось змінюється на вашому шляху. А ціна помилки практично в будь-якому її місці — або повністю розбита машина, або довгий танець на траві.
Обганяти ж найкраще на гальмуванні перед першим чи останнім поворотами, а також у зв'язці поворотів, яка починається з третього повороту.
Інформація про трасу: Довжина: 1.950 милі (3.138 км) · Кіл у гонці: 102
Елкхарт-Лейк, штат Вісконсин ("Road America")
А цю трасу часто порівнюють з європейською Спа. І справді, у цих трас є багато спільних рис: практично однакова довжина, мальовнича природа впродовж усієї траси, а також велика кількість швидких поворотів. Тут дуже цікаво їздити: великі швидкості та швидкі повороти роблять свою справу. А основна складність — якимось чином намітити для себе точки початку гальмування перед кожним поворотом, що не завжди вдається зробити так, як треба. Найскладнішим місцем траси завжди є так звана «карусель» (довгий правий поворот із великим радіусом), де можна як багато часу виграти, так і багато програти.
А місць для обгонів тут через конфігурацію траси вдосталь (багато довгих прямих і гальмувань).
Інформація про трасу: Довжина: 4.000 милі (6.436 км) · Кіл у гонці: 50
Торонто, Канада ("Exhibition Place")
Ця траса прокладена на території виставкового центру, на березі озера Онтаріо. Хоча траса безпосередньо й не розташована в місті, вона вся затиснута у відбійники. Це досить складна траса; особливо тут вирізняється дуже довга пряма, наприкінці якої дуже сильне гальмування (саме тут 1996 року загинув Джефф Кросноф). Тут найменша неточність призводить до сильної аварії. Також чимало неприємностей завдають перший та останній повороти. Але така кількість складних місць лише додає інтересу до цієї траси. Тому, вивчивши її та засвоївши всі небезпечні моменти, можна отримати велике задоволення, ганяючи однією з найнебезпечніших трас чемпіонату.
Обганяти ж тут найкраще в першому повороті та наприкінці прямої, що йде за ним.
Інформація про трасу: Довжина: 1.780 милі (2.864 км) · Кіл у гонці: 98
Клівленд, штат Огайо ("Burke Lakefront Airport")
А ця траса вирізняється з-поміж інших уже хоча б місцем, де її прокладено. Це аеродром. Гонщики тут ганяють руліжними доріжками та злітно-посадковими смугами одного з клівлендських аеродромів, розташованого на березі озера Ері. Тут є настільки широкі місця, що, ймовірно, у ряд умістилися б одразу 7–10 болідів. Але такий простір зовсім не полегшує долю гонщиків. Навпаки, абсолютно пласка поверхня всієї траси та великі відстані від одного краю траси до іншого погіршують гонщикам огляд; у такій ситуації відносно складно орієнтуватися, вибирати точки гальмування та заходити в повороти.
Обганяти тут досить складно з тих самих причин, але можливість для цього існує практично скрізь.
Інформація про трасу: Довжина: 2.369 милі (3.812 км) · Кіл у гонці: 85
Бруклін, штат Мічиган ("Michigan International Speedway")
А це, можливо, найпопулярніший трек у грі. Справді, мічиганський суперспідвей довго був найшвидкіснішим «індикарівським» овалом, хоча віднедавна це «звання» перейшло до цілком нового треку — Фонтана, штат Каліфорнія (до речі, обидва найшвидші треки належать Роджеру Пенске), який доступний для скачування в розділі «Завантаження». Але в цій грі Мічиган залишається, як і раніше, найшвидкіснішим треком оригінальної гри; його офіційний реальний рекорд дорівнює приблизно 237 миль/год.
Поведінка машини тут, як ніде, дуже сильно залежить від умов гонки: кількості палива, шин, налаштування чи погоди. Тому на подібних треках упродовж гонки доводиться вносити зміни — здебільшого за допомогою регулювання співвідношення передніх і задніх "anti-roll bars" (клавіші "+" і "-", "[" і "]" відповідно).
Обганяти ж тут можна практично скрізь, залежно від ситуації. Але головне — постійно намагатися використовувати «сліпстрим» (набирати додаткову швидкість, відсиджуючись у розрідженому просторі, який залишає за собою машина попереду).
Інформація про трек: Довжина: 2.000 милі (3.218 км) · Кіл у гонці: 250
Лексінгтон, штат Огайо ("Mid-Ohio Sports Car Course")
Ця траса цілком стандартна, але все ж у неї є виразні американські риси — наявність довгих прямих, різких гальмувань і небезпечних поворотів. Саме цей коктейль завжди робив американські гонки цікавими, якщо волею випадку вони проходять не на овалі чи міській трасі.
Тут є невеликий перепад висот у деяких поворотах, унаслідок чого, наприклад, вихід із 4-го повороту практично повністю «сліпий». А найскладнішим місцем є перший поворот, де дуже важливо знайти точку гальмування та точно зайти в поворот, інакше дуже легко можна опинитися далеко за межами траси.
Обганяти тут найкраще перед другим і третім поворотами (після прямих), а також у передостанньому повороті.
Інформація про трасу: Довжина: 2.250 милі (3.620 км) · Кіл у гонці: 83
Лаудон, штат Нью-Гемпшир ("New Hampshire International Speedway")
А це порівняно «молодий» трек, особливо порівняно з його «братом-близнюком» — «Мілуокською милею». Характеристики цих двох треків практично ідентичні, але Лаудон трохи довший. На жаль, наразі гонки CART тут не проводяться. Хоча тут також було багато обгонів і боротьби. Але тут уже справа політики, а не гонок. Усім відомо про розкол 1996 року, коли американські гонки «Індикар» розкололися на IRL і CART; так от, Лаудон, так само як і Фінікс, наче відійшов до IRL.
Обгони тут здебільшого здійснюються або зовнішньою стороною першого повороту, або внутрішньою стороною всіх поворотів.
Інформація про трек: Довжина: 1.058 милі (1.702 км) · Кіл у гонці: 200
Ванкувер, Канада ("Concord Pacific Place")
Ця міська траса заслуговує на увагу. Попри свої незначні розміри, вона висуває вимоги саме до майстерності гонщика. Мабуть, її якось можна порівняти з Монако, але лише через те, що вона так само складна. Найбільше перемог тут здобули Ал Ансер-молодший і Майкл Андретті.
Неймовірна пряма з кількома вигинами, кілька досить швидких поворотів і шалені гальмування у другому та останньому поворотах, коли передні колеса ще не встигли випрямитися після невеликих вигинів, — ось і все, що являє собою траса у Ванкувері. Але можна повірити на слово, що від гонщика знадобиться чимало зусиль, аби приборкати ці 2.5 км чистого гоночного адреналіну та нескінченної роботи кермом і педалями серед безкінечних відбійників.
Обгони у Ванкувері можна здійснювати на гальмуванні перед другим та останнім поворотами, а також на виході з невеликого тунелю. Але швидкість під час обгону необхідно знизити заздалегідь, адже можна не з власної волі з усієї сили налетіти на групу машин, що скупчилася в повільному повороті.
Інформація про трасу: Довжина: 1.677 милі (2.698 км) · Кіл у гонці: 102
Лагуна-Сека, Каліфорнія ("Laguna Seca Raceway")
За навколишнім пейзажем це суто голлівудська траса. За словами Олександра Мельника, який коментував гонки CART, «тут так і чекаєш, що з-за чергового пагорба виїде якийсь ковбой на коні та спитає, чи не бачили ви тут "маленького Ела" або Майкла Андретті?»
Траса справді в реальності дуже мальовнича. А горбистий ландшафт лише додає цій трасі чарівності. Окрім великої кількості різноманітних поворотів, зокрема й зі зміною висот, тут є дуже цікаве місце, якого більше не зустрінеш ніде, — поворот «Штопор». У цієї «шикани» перепад висот на вході та виході сягає кількох метрів! Тому на виході буває складно втримати машину, і треба бути обережним.
А обганяти тут можливо в більшості поворотів, тільки зайва обережність ніколи не завадить, адже ціна помилки може бути великою.
Інформація про трасу: Довжина: 2.214 милі (3.562 км) · Кіл у гонці: 84